Минуле стукає у наші серця...


 Прости нас, пам’яте прости!




На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священе-
То свічка памя’ті горить
За всіх безвинно убієнних.

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі — України.
Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
Учні, вчителі  та працівники  Охрімовецького НВК теж не залишились осторонь дня пам'яті. У школі був проведенний загальношкільний захід « Прости нас, пам’яте прости!».
Учні старших класів дивилися та обговорювали фільми про голодомор, проводили уроки пам’яті та приєдналися до акції “Незабудки пам’яті”.










Прошу у серці запаліть
Скорботи полум’я священне
Та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!
«Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.»

Коментарі